Петро Вескляров більш відомий як Дід Панас, відомий казкар, що розганяє хмари. Він народився 10 червня 1911 року у Черкаській області.
Український актор, телеведучий та заслужений артист України після закінчення школи працював на Київській залізниці. Щоб вечорами не нудьгувати, юнак організував у Тальному театральний гурток. Під час гастролей його у самодіяльній виставі побачили актори Черкаського робітничо-селянського театру. Любитель настільки сподобався, що незважаючи на нестачу спеціальної освіти хлопця запросили до трупи, повідомляє "Ukrainian People Magazine".
Коли у 1941 р. почалася війна у липні Петра Весклярова мобілізували та приписали до військового похідного театру Південно-Західного фронту. Бойове хрещення трупи як фронтового театру відбулося на Бориспільському військовому аеродромі, куди з Києва трупа виїхала з патріотичною виставою “Ключі Берліна”.
У складі трупи похідного театру Петро Вескляров потрапив до оточення, а потім опинився у німецькому фільтраційному таборі. Саме там Петро Юхимович змінив прізвище на Вескляров. Згодом йому вдалося дістатися окупованого німцями Києва, де той влаштувався на роботу на залізниці та організував драматичний гурток.
1946 р. здібний актор опинився у Луцьку, де у Волинському обласному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка служив аж до 1959 р.
Природний акторський талант швидко помітили українські кінорежисери та з 1959 р. почали запрошувати на зйомки. За його участю з'явилося близько тридцяти картин, хоча, кажуть, епізодичних ролей характерник створив із півсотні.
Дід Панас, фото Ukrainian People Magazine
Але незважаючи на чудову гру в кіно, найбільше запам'ятався актор малюкам та старшому глядачеві, як ласкавий казкар дідусь Панас, з 1962 р. на українському радіо почав читати “Вечірню Казку” для дітей.
Актор був відомим дотепником, та й часом сам писав сценарії власних програм, а в побуті теж так і сипав жартами, примовками, прислів'ями.
[quote author=""] "Поцілуйте мене в дупу, пан поїхав до Урлюпа (Турецьке містечко, де виготовляли знамениті килими, тепер досить тусовочне місце - О. Р.)", - казав дід Панас.
Постійно українська вишиванка діда Панаса дратувала партійне керівництво України, а отже – і керівництво УТ. Іноді ведучого звинувачували в націоналізмі, а в 1970-х роках. з десяток разів намагалися замінити. Від каральної ідеї довелося відмовитись. Обурені телеглядачі буквально засипали дирекцію УТ листами, вимагаючи повернути діда Панаса на екран.
Дід Панас, фото Ukrainian People Magazine
Спочатку казкаря поховали на Байковому цвинтарі, але місце виявилося зовсім непридатним для вічного спокою – щовесни могилу підтоплювало. Тоді директор цвинтаря, який виявився щирим шанувальником діда Панаса, організував перепоховання праху в колумбарії та власним коштом встановив надгробок.
